Якщо говорити про відомих хірургів, то одним з перших в голову приходить ім’я Миколи Васильовича Скліфосовського. Це людина, яка зробила величезний внесок в розвиток медицини. Хірург Микола Скліфосовський – це один із найвидатніших лікарів XIX століття. Саме його ім’я стало символом розвитку медицини як науки в Україні та за її межами. Його професійний шлях – це історія наполегливої праці, величезного таланту та незламної відданості своїй справі. В результаті – це ім’я буквально є синонімом таланту в медицині. Так чому б нам не поговорити про життя і творчість Миколи Скліфосовського більш детально?! У статті буде його біографія, наукові досягнення, деякі цікаві факти.
Микола Скліфосовський біографія
Микола Васильович Скліфосовський народився 6 квітня 1836 року на хуторі Карантин поблизу м. Дубоссари Херсонської губернії (нині – невизнана Придністровська Молдовська Республіка) у багатодітній родині. Зараз на місці цього хутора знаходиться село з назвою Дзержинське. Дитинство Миколки було нелегким. В один з років виникла страшна епідемія холери. Сім’я була багатодітною, тому батьком було прийняте рішення віддати декількох дітей в Одеський притулок, оскільки можливості виховувати їх не було та й умови через хворобу були вкрай небезпечними для дітей в тій місцевості. Микола потрапляє до сирітського притулку. Через якийсь час його батько помирає. Малий Миколка та декілька інших діток залишаються в притулку на постійне перебування.
Трохи підрісши він вступив до Одеської гімназії. Ще з ранніх років у нього було бажання стати лікарем. Після її закінчення він вступив на медичний факультет Московського університету. Саме там ним і були зроблені перші кроки в напрямку хірургії. Його виняткові знання та здібності були помічені ще під час навчання. По закінченню університету він повернувся до України. Згодом він був переведений до Одеської міської лікарні, де очолив хірургічне відділення.
Трохи пізніше він навіть поїхав на стажування до Великої Британії, а потім опинився у Франції та Німеччині, де теж працював лікарем. Далі йде етап війн. Микола Скліфосовський, бувши військовим хірургом, брав участь в австро-пруській та франко-пруській війнах. Після цих подій він п’ять років працював у Медико-хірургічній академії в Санкт-Петербурзі. Згодом Скліфосовський вирушив на балканську, а потім був і на російсько-турецькій війні 1877–1878 років. Повернувшись, він став професором Московського університету та очолив хірургічну клініку. Останні роки життя вченого були тяжкими через хворобу – інсульт. Через погіршення стану здоров’я Скліфосовський залишив Петербург і оселився в садибі неподалік від Полтави. 13 грудня 1904 року він помер.
Шлях Миколи Скліфосовського до слави
Шлях Скліфосовського до визнання як видатного хірурга розпочався у військових шпиталях під час війни. Саме там він отримав унікальний досвід лікування поранених. Обставини вимагали швидких і точних рішень у складних умовах. Він працював пліч-о-пліч із видатним хірургом Миколою Івановичем Пироговим. Він здобув практичний досвід в перев’язувальних пунктах, де він був військово-польовим хірургом, хірургом-консультантом, провідним хірургом. Він вніс у російську медицину передові методи, які тоді тільки зароджувалися в Європі, зокрема антисептику. Цікаво, що тодішня офіційна медицина на санітарні норми, яких тоді, по суті, ще не існувало, дивилася набагато простіше. Підхід Скліфосовського до лікування та операцій був революційним для того часу. Він одним із перших запровадив у Російській імперії використання карболової кислоти для дезінфекції ран і хірургічних інструментів, що значно зменшувало ризик інфекційних ускладнень.
Внесок Миколи Скліфосовського в медицину
Основна заслуга Миколи Васильовича – його внесок у розвиток хірургії. Він не лише вдосконалював техніки оперативного втручання, а й активно займався науковими дослідженнями.
Скліфосовський був автором численних наукових праць, присвячених абдомінальній хірургії, травматології та лікуванню воєнних поранень. Він також зробив величезний внесок у розвиток госпітальної хірургії, організувавши низку інноваційних підходів до лікування пацієнтів.
Його діяльність сприяла створенню першої кафедри військово-польової хірургії в Російській імперії. Завдяки його зусиллям ця галузь медицини отримала наукову основу.
Микола Скліфосовський і Полтава
Полтава стала важливим місцем у житті Миколи Скліфосовського. У 1880-х роках він купив маєток поблизу міста Полтава, де і провів останні роки свого життя. Цей період був для нього своєрідним поверненням до початків, адже саме українська земля виховала його характер і прагнення досягати більшого.
Скліфосовський активно долучався до розвитку медичної сфери Полтавщини. Він займався благодійністю – за його кошти було побудовано сільську школу, розраховану на навчання 40-45 учнів з великим садком, також він фінансував створення місцевих лікарень, сприяв удосконаленню медичних закладів. Він навіть був членом Полтавського сільськогосподарського товариства. Також він обирався губернським гласним та почесним мировим суддею.
Наукові досягнення Миколи Скліфосовського
Серед основних наукових досягнень Миколи Скліфосовського:
- Удосконалення методів антисептики та асептики.
- Запровадження нових технік у хірургії черевної порожнини.
- Розробка методів лікування військових травм.
- Вивчення епідеміології та боротьба з інфекційними захворюваннями у шпиталях.
Його праці отримували високу оцінку не лише в Росії, а й за кордоном. Багато з них стали основою медицини, яку ми знаємо сьогодні.
Цікаві факти про Миколу Скліфосовського
- Микола Скліфосовський неодноразово рятував життя під час епідемій холери, працюючи на передовій без страху за власне здоров’я.
- Його ім’я увіковічене в назві Інституту швидкої допомоги в Москві – одного з провідних медичних закладів сучасної Росії.
- Скліфосовський був одним із перших хірургів, які приділяли особливу увагу психологічному стану пацієнтів, вважаючи, що душевний спокій впливає на результат лікування. Зараз фразу «Всі хвороби від нервів» можна почути досить часто. Тоді до цього ставлення було простіше.
- Відомо, що Микола Скліфосовський мав дев’ятеро дітей: трьох від першого шлюбу з Єлизаветою Густавівною та шістьох від другого шлюбу з Софією Олександрівною. Про долю його дітей у друкованих публікаціях і в Інтернеті існує чимало міфів і неточностей. Факт: жоден із його синів не мав дітей. Таким чином, не залишилося прямих нащадків, які б носили прізвище Скліфосовський. Серед нащадків-дочок лікарів немає.
- Маєток Скліфосовського поблизу Полтави був місцем, де він часто приймав відомих діячів науки та культури.
Підіб’ємо підсумки
Підсумовуючи, можна без перебільшення сказати, що це була велика людина, внесок якої в медицину просто величезний. Особливої уваги заслуговує саме удосконалення методів антисептики та асептики, через що хірургічні операції стали більш безпечними, а пацієнти частіше видужували та не отримували зараження крові чи якихось інших проблем, пов’язаних з антисанітарією під час оперативного втручання. Шкода, що ніхто з нащадків Миколи Васильовича Скліфосовського не продовжив його справу. Як знати, можливо в іншому випадку історія знала б двох чи навіть більше відомих медиків Скліфосовських.
Більше про історію Полтави читайте за посиланням.
Ukrainian