Полтава – красиве зелене місто в центральній Україні. Досить часто можна почути, що цей населений пункт є культурною столицею нашої батьківщини. У Полтаві є чимало історичних пам’яток та цікавих місць. Є там і декілька музеїв. Якщо вам колись випаде можливість побувати у цьому місті, то рекомендуємо нею скористатися.
Недаремно один зі світил літератури Микола Гоголь неодноразово писав про Полтавщину у своїх творах, наприклад, у циклі оповідей «Вечори на хуторі біля Диканьки» та в однойменній поемі «Полтава». Багато персонажів і мотивів з його творів мають коріння саме в полтавських легендах.
Наприклад, Чорт із «Ночі перед Різдвом», Пузатий Пацюк, козаки, відьми – все це характерні фігури народної уяви, яку Гоголь чув у дитинстві в садибі батьків. Сам письменник зізнавався, що «більшість із того, про що я писав, я не вигадав – я лише слухав і записував». До речі, сам він народився у селі Великі Сорочинці, і провів частину дитинства у Василівці (тепер Гоголеве), що теж на Полтавщині. Цілком очікувано, що він був глибоко пов’язаний з Полтавщиною емоційно.
А як щодо місцевого фольклору? Чи є якісь полтавські легенди? Звичайно, і їх чимало. Саме про це ми й пропонуємо поговорити у даній статті. Будуть як просто цікаві історії, в які складно повірити, але цілком можливо, що за ними стоять реальні факти, так і містичні легенди Полтави.
Легенди про підземелля Полтави
Якщо одного разу ви будете у цьому місті та прогулюватиметеся по ньому з екскурсоводом, то прибувши до центру, це буде один з перших міфів, який він вам розповість.
За переказами, під містом існує ціла мережа ходів, які з’єднували монастирі, церкви, садиби місцевих вельмож. Найчастіше згадуються підземелля під Успенським собором, Івановою горою, Полтавською фортецею. Цікаво, що це, напевно, не просто байки, бо входи до якихось підземних тунелів справді є. Знайти їх можна навіть зараз біля вже згаданого Успенського собору, трохи нижче на горі, де знаходиться одна з визначних пам’яток Полтави − Біла Альтанка, а також біля так званого Співочого поля (за ним є ставки та посадки на пагорбах, в яких і є ці печери чи входи в підземелля). Містяни часто говорять, що й в інших частинах міста іноді виникають провалля саме через те, що під ним багато пустот.
Цілком логічно, що одразу виникає питання про призначення цих підземних ходів. Місцеві старожили розповідали, що в давнину підземні тунелі служили шляхами втечі під час облоги, а іноді в них переховували скарби. Одна з наймістичніших історій пов’язана з ченцями Хрестовоздвиженського монастиря: нібито під час нападу шведів вони сховали у підземеллях неоціненні реліквії, які досі не знайдено. Звичайно, це все в різні періоди було цікаво багатьом людям: від аматорів-шукачів скарбів до професійних археологів.
Які ж результати? Дослідники неодноразово намагалися знайти ці тунелі, їхні пошуки наштовхувалися на завалені проходи, про які говорилося вище, підземні порожнини та й все. Щодо якихось знахідок, то були певні цікаві старовинні речі, але нічого особливо визначного.
Планованого детального вивчення тунелів так і не проводилося, бо це потребує чималих коштів та й багато хто сприймає всі ці історії, як просто легенди Полтавщини. Є й ті, хто міг би, але боїться проводити якісь пошуки, бо на цих підземеллях може бути якесь прокляття.
Містичні легенди про Полтаву
Привид жінки в білому
Однією з найвідоміших є легенда про Білу Пані, яка з’являється на території колишнього Круглого двору. За переказом, це душа дівчини, яку зрадив коханий, і вона наклала на себе руки. Її тінь іноді бачать вночі – мовляв, вона шукає справедливості й покаяння.
Примари замучених душ
Ще одна легенда – про будинок на Жовтневій (нині Соборності), де за радянських часів працювало управління НКВС. Подейкують, що в підвалах допитували людей, і їхні душі не можуть знайти спокою. Мешканці прилеглих будинків іноді чують дивні звуки або бачать тіні, які швидко зникають.
Містичний будинок
Є й ще одна легенда, про яку вам можуть розповісти лише місцеві. Чомусь інформації в мережі Інтернет про неї практично немає, але від цього вона стає ще цікавішою та загадковішою. Це історія в стилі «будинку з примарами». Йдеться про досить стару споруду, яка знаходиться за адресою Юліана Матвійчука 40 (раніше Пушкіна). До речі, навіть після перейменування вулиці цей будинок досі називають містичним будинком на Пушкіна – назва дуже прижилася серед містян.
Почнемо з того, що будівля дуже красива. Вона впадає в око своєю величною архітектурою. Фасад будинку оштукатурений та має трохи незвичайний світло-зелений відтінок, колони та інші декоративні елементи пофарбовані у білий колір. Металевий дах вугільно-чорний, що надає будівлі злегка похмурий вигляд. Якщо говорити про архітектурну стилістику, то зовнішній вигляд дому – яскравий приклад готичного стилю, хоча дехто називає його представником модерну. Будівля асиметрична, в одній її частині 3 поверхи, а в іншій – 4.
Легенда розповідає, що в середині ХІХ століття цей дім був чимось типу готелю. Багаті мандрівники часто зупинялися у ньому. Через свою схожість із мініатюрним замком його охрестили «Замком Річарда». Найбільше загадок пов’язано з подією осені 1906 року, коли туди заселився таємничий чоловік у чорному плащі з капюшоном. Його супроводжував мовчазний слуга з опущеною головою. Пам’ятаєте горбатого помічника Віктор Франкенштейн, якого часто можна побачити в екранізаціях та театральних постановах? Щось схоже… Їхній одяг був настільки брудним, ніби вони тижнями лежали в землі. Гість не виходив зі своєї кімнати, а плату за проживання раз на місяць приносив… ручний ворон. З кімнати часто доносилися дивні звуки, наприклад, голоси людей різного віку та статі, а також звуки тварин.
Чим же закінчилася історія візиту містичного гостя, якого прозвали чорнокнижником? Є дві версії. Перша розповідає, що він зник неочікувано, як і з’явився. Одного разу він зайшов у кімнату і довго звідти не виходив. Коли власник навідався туди за оплатою, виявилося, що вона порожня. Друга частина цікавіша та містична: одного разу слуга сказав, що їм потрібен лікар, бо його господарю стало зле, але коли власник з медиком зайшли в кімнату, то побачили там замість молодої людини старця, який корчився у судомах. Так продовжувалося усю ніч, а ледве покоївка вранці відчинила вікно, як до кімнати тут же залетіли ворони. Вони буквально обліпили тіло постояльця, який відразу ж видав шумний подих і помер.
Після цих подій пішли розмови про те, що в будинку тепер живе привид. Мало хто хотів там зупинятися і він занепав. Над ним постійно кружляли ворони майже у будь-яку погоду та будь-якої пори року. Кінні карети, що опинялися поруч, не їхали, бо коні впадали в паніку та починали гучно іржати.
А що сьогодні? Ворон там і справді чимало. Можливо це не містика, а просто така особливість. В домі живе чимало людей. Нині ця будівля – звичайний житловий дім, і жодних містичних подій у житті мешканців не відбувається. Жоден із них не може похизуватися тим, що бачив привида чи чув щось незрозуміле. Так, як і в більшості старих осель, тут іноді поскрипує підлога чи сходи, чути тріск, але це цілком природно й легко пояснюється віком споруди та особливостями її конструкцій. Можливо душа чорнокнижника заспокоїлася, а може вся ця історія це лише вигадка.
Легенди про історичні події Полтави
Полтавська битва – одна з найважливіших подій в історії міста, і вона, звісно, теж обросла легендами. Зокрема, існує переказ, що напередодні битви над містом з’явилася дивна заграва, яка сприймалась як небесне знамення. Деякі вірили, що це духи предків попереджали про велику кров.
Також є легенда, що після поразки шведів один з офіцерів Карла XII сховав золотий меч десь біля Ворскли. Скарб так і не знайшли, але час від часу ентузіасти вирушають на пошуки, сподіваючись віднайти щось більше, ніж просто коштовність – символ втраченого часу.
Легенди про відомих людей Полтава
Іван Котляревський
Полтава – батьківщина багатьох видатних особистостей, і деякі з них теж стали героями легенд. Наприклад, з іменем Івана Котляревського пов’язана цікава історія. Подейкують, що його дім на Івановій горі мав «таємну кімнату», де письменник творив у повній самоті. Кажуть, що саме в тій кімнаті йому з’являлись образи персонажів «Енеїди» – настільки яскраві, що він «лише встигав їх записувати».
Микола Гоголь
Повертаючись до вже згаданого вище Миколи Гоголя, є теж одна цікава байка, а може й правда. Одна з легенд розповідає, що «відьма» з «Вія», так, та сама панночка, мала реальний прототип – жінку з передмістя Полтави, яку боялися і навіть оминали десятою дорогою.
Ще говорять, що письменника похоронили живцем. Є таке по-своєму цікаве, але моторошне явище, як летаргічний сон. Це сон, під час якого життєві функції настільки слабшають/уповільнюються, що людину можна прийняти за мертву (пульс ледь помітний, дихання уповільнене, а реакція на зовнішні подразники майже відсутня). Зверніть увагу, що це реальне, але дуже рідкісне медичне явище, тому багато хто в нього не вірить.
Є міф, що Гоголя похоронили саме під час такого сну і потім він прокинувся в могилі та помер страшною смертю. Про це ніби дізналися в 1931 році, коли була проведена ексгумація з метою перепоховання (його прах переносили з кладовища Свято-Данилового монастиря до Новодівичого некрополя в Москві). Кажуть, що його скелет лежав у збитій позі, а кришка труни була подряпана зсередини. Це й породило чутки, що письменник прокинувся в труні, але не зміг вибратися. Деякі історики вважають, що історія про подряпану кришку – вигадка або перебільшення, але точно ніхто не знає, правда це чи вигадка.
Іван Мазепа і його золото
За переказами, перед втечею до Османської імперії після поразки у Полтавській битві 1709 року, Мазепа наказав заховати величезний скарб − золото, коштовності, ікони, козацькі клейноди, які він зібрав за роки свого гетьманства. За версією, скарб був захований десь біля Полтави, у стінах монастирів, печерах або навіть затоплений у річці.
Підсумок
Ось такі вони легенди Полтави. Звичайно, в статті були описані далеко не всі цікаві історії про це прекрасне місто. Місцеві жителі можуть розказати вам ще багато цікавого, тому рекомендуємо якось спланувати туди поїздку як турист.
Більше про історію міста Полтава читайте у статті.
