Полтава − місто з багатою історією, архітектурними пам’ятками та значним шаром культурної спадщини. Для жителів інших населених пунктів воно, перш за все, відоме великою кількістю зелені та доброзичливими людьми. Все це й справді так. Містечко невелике, хоча і є обласним центром, тому досить затишне. Навіть центральна частина здається мініатюрною, але при цьому вона дуже красива. Наприклад, головна вулиця міста, що зараз іменується Соборності, вимощена кольоровою бруківкою, вздовж якої розташовані різні магазини та заклади. Воно прямує аж до білої альтанки – одного з головних пам’ятників. Візуально вона сильно нагадує невеликі вулички Старої Європи.
Зелень тут зокрема представлена парками. Через один з них, до речі, проходить вже згадана вулиця Соборності. Парки Полтави не відрізняються масштабами, наприклад, якщо порівнювати їх розміри з парками міста-сусіда, яким є Харків, але для такого невеликого містечка їх багатенько. До того ж кожен з них по-своєму унікальний, має свій характер та впізнавану атмосферу.
Саме тому Полтава так популярна серед любителів мандрівок Україною. Тут є де погуляти та відпочити. Не обов’язково ходити різними музеями, відвідувати пам’ятні місця і таке інше. Можна просто погуляти парками, посидіти на лавці, випити кави або ж з’їсти морозива – залежно від пори року та погоди. Гарантуємо, що це подарує вам чимало позитивних емоцій. А тепер пропонуємо детальніше поговорити про кожен парк.
Корпусний сад (Кругла площа)
Це серце Полтави, її символ і візитна картка. Це головний парк міста. Чому саме він? Корпусний садзнаходиться в самісінькому центрі та й з’явився одним з перших. Це не просто зелена зона, а місце, з якого починається історичний центр міста. Сад розташований у центрі Круглої площі, навколо якої вибудувані адміністративні будівлі, музеї, банки й навчальні заклади. Саме це місце вважається архітектурною перлиною Полтави, адже зберегло унікальне класичне планування ще з початку XIX століття.
Площа має ідеально круглу форму − її діаметр близько 350 метрів. Від центру паркової зони радіально розходяться вісім алей, які переходять у головні міські вулиці. Таке планування робить Корпусний сад центром, від якого ніби розходяться промені − вулиці, що ведуть до різних частин міста.
Сьогодні це улюблене місце для прогулянок місцевих мешканців та гостей міста. Влітку тут часто проводять концерти духових оркестрів, літературні читання, виставки під відкритим небом. Взимку дерева прикрашаються святковою інсталяцією. Навесні Кругла площа буквально потопає у цвіті. Липи й каштани утворюють зелений купол, а клумби заповнюють квітами − тюльпанами, петуніями, бегоніями. У цей період Корпусний сад нагадує європейський парк і стає головною фотолокацією міста. Навіть восени, коли часто дощить, погода зазвичай похмура й бувають тумани, тут по-своєму красиво, адже з’являється особливий «лондонський вайб». У сонячні осінні дні можна зробити класні фото на фоні дерев з золотаво-багряним листям.
Шевченківський парк (раніше Петровський)
Рішення щодо його закладання було прийняте ще 1905 року. Його ініціатори обрали для створення паркової зони територію Старого, або Петровського ринку, що біля фортеці та Петровської площі (нині це майдан Небесної Сотні). Проте реалізована дана ідея була лише в 1909 році. Офіційна церемонія відкриття парку відбулася 17 червня й була присвячена до 200-ї річниці Полтавської битви.
Відомо, що створювався парк усіма містянами, а очолювалась така робота ентузіастом М. Орловським. На той час він обіймав посаду голови губраднаргоспу. Первісно Петровський парк Полтави не міг похвалитися грандіозними розмірами – його площа трохи перевищувала один гектар. Проте на цій невеличкій ділянці зростала надзвичайно різноманітна й багата флора. Парковий фонд налічував понад 30 видів дерев. У ньому були висаджені дуби пірамідальні, ялини блакитні, кілька видів кленів. Тут можна було побачити хвойники, зокрема, ялівець та різні види кущових рослин. Значна частина посадкового матеріалу була надана професійними земськими школами – Лубенською сільськогосподарською та школою Полтавського садівництва.
1926 року на парковій території спорудили пам’ятник Тарасу Шевченку. Також у Петровському парку встановлено кілька монументальних споруд, що вшановують бійців, полеглих під час Другої світової війни. Вони визволяли місто від фашистських загарбників. До кінця 1930-х років фонд парку виріс до сотні видів представників дерев та кущів.
Сьогодні на цій території можна побачити сріблясті та голубі ялини, дуб червоний, оксамит амурський, липу серцелисту та сріблясту й багато інших видів дерев. Однією з особливостей є численні лавки − близько 34 штук. Тут є центральна алейна композиція, фонтани й зелені масиви, що забезпечують затишні простори для відпочинку. Окрасою парку є пишні клумби, засаджені плантаціями тюльпанів та троянд, а також однорічними квітами – чорнобривцями, сальвіями тощо.
Сонячний парк імені Євгенія Браха
Він знаходиться зовсім поруч з попереднім. Раніше на цьому місці функціонував ринок («Торгові ряди») і навіть цвинтар. Згодом міська влада перетворила територію на зелену зону.
Перші дерева в парку були висаджені невдовзі після завершення Другої світової війни. Оскільки в 1960-80-і роки у даному місці знаходився ляльковий театр та бібліотека для дітей, парк спершу називали Дитячим. Потім ці споруди були демонтовані, заклади переведені в інше місце, а парк перейменували на Сонячний.
Нещодавно було прийняте рішення назвати цей об’єкт на честь загиблого Євгеній Браха – уродженця Полтавщини, що став на захист рідної землі, приєднавшись до лав ЗСУ. Життя героя трагічно обірвалося 21 вересня 2023 року.
У ньому гарно та затишно. У межах парку облаштовані клумби, декоративні скульптури, дитячі майданчики. Особливий акцент − фонтан, який взимку перетворюється на світлову інсталяцію з LED-освітленням (з метою економії частіше вмикають на свята). Лавочки для відпочинку також тут наявні. Улітку зелену зону по центру ефектно прикрашає водограй.
Разом з Шевченківським та іншими навколишніми зеленими зонами Сонячний парк утворює єдиний зелений масив у старій частині Полтави.
Парк Перемоги
Один з найстаріших полтавських паркових комплексів. Заснований він був понад два сторіччя тому, наступного року після набуття Полтавою статусу адміністративного центру губернії. Це був 1803 рік.
Фундатором парку став князь Олексій Куракін, що на той час мав чин генерала-губернатора. Цьому високопосадовцю продав земельну ділянку майор Криловський. Куракіним відповідна приватна територія була подарована місту.
Згодом паркова площа була розширена за рахунок приєднання до неї земельних володінь місцевого мецената Семена Кочубея та Лева Розумовського – на них розташовувалися гай та левада.
Головним архітектором, який зайнявся розбудовою парку, став Михайло Амвросимов. Його помічниками були іноземні та місцеві майстри. У результаті масштабної реконструкції було створено парк з елегантною огорожею, альтанками для відпочинку та ставками. Також даний об’єкт містив оранжереї та теплиці. У ньому росли вікові дуби, бузкові гаї та розарії. Холодної пори року тут облаштовували каміни. Біля них відвідувачі могли зігрітися.
З 1820 по 1841 рік на території закладу працювала Полтавська школа садівництва, профілем якої було дослідження й селекція різних сортів винограду.
Після приходу радянської влади парк перейменували на честь Івана Франка. За часів нацистської окупації більшість зелених насаджень на цій території була знищена. Коли Полтаву звільнили від нацистів, парк узялися відновлювати всією громадою. Тоді й дали йому нову назву «Парк Перемоги».
У 2020–2024 роках розпочали реконструкцію парку: оновлення доріжок, сходів, посадка молодих дерев, ремонт інфраструктури. У наші дні територія цього зеленого закладу з фонтанами, атракціонами та відкритими тенісними кортами знаходиться в доглянутому стані. Вона слугує місцем для проведення традиційних народних гулянь, міських свят, змагань та інших видовищних подій.
Полтавський дендропарк
Парк-дендрарій займає значну площу південно-східної частини Полтави – його територія складає майже 125 гектарів. Розташований дендропарк на високому узгір’ї, мережаному байраками. Глибина цих улоговин сягає до 60 метрів.
Відкриття закладу відбулося під час святкування Дня міста в 1987 році. Того ж року дендрологічний Полтавський парк посів почесне друге місце у всесоюзному конкурсі парків.
Дендропарк вирізняє продумана структура – він поділений на зони, кожна з яких демонструє флору певного географічного регіону. Прогулюючись його стежками, можна завітати в «Українську діброву», ознайомитися з зеленими мешканцями гір Кавказу і навіть побувати в «Швецькому лісі».
Найбільш яскравою локацією дендрологічного парку Полтави є «Галявина цвітіння» – це чудове місто для селфі і фотосесій, що з весни до пізньої осені дарує дивовижні барви й пахощі.
На парковій території є чимало оглядових майданчиків, з яких відкриваються чудові панорамні краєвиди. Один із них дозволяє оцінити красу каскаду озер та велич старовинної будівлі Хрестоводзвиженького монастиря.
А ще тут є багато природних джерел та струмків, які протікають у балках, та обсаджений плакучою вербою великий ставок. Вік цих верб становить близько сотні років.
Окремо слід розповісти про те, що тут можна побачити різних представників фауни. Наприклад, відвідувачам часто вдається побачити зайців та їжачків. Зустрічаються й куниці. У місцевих водоймах на постійній основі живуть нутрії. З пернатих постійними жителями є лебеді та дикі качки. Нерідко можна побачити й лелек.
Сквер Українських Добровольців (донедавна Березовий сквер/гай)
Він розташований на місці колишньої М’ясної площі, створеної на початку XIX століття під час прокладання вулиці Коваля, яка пізніше називалася Пушкіна, а нещодавно була перейменована на Юліана Матвійчука.
Спершу сквер мав назву на честь М. Белухи-Кохановського. Він має приблизно форму кола, діаметр − орієнтовно 100 метрів, а площа − близько 1 га.
У 1987 році тут встановили пам’ятник-погруддя Олександру Пушкіну, але зараз він демонтований. Територію обрамляє невисока фігурна огорожа, а світильники та лавки виготовлені за зразками історичних проєктів.
Стара назва Березовий сквер була обрана не просто так. З насаджень тут переважають берези − бородавчаста або повисла береза. Спочатку взагалі тут росли тільки вони та трава, але з часом було додано й інші види рослин − ялини колючі, чагарники (бирючина, шипшина, бузина).
Сьогодні це тихе, затишне місце в центрі міста. Воно ідеальне для прогулянок, відпочинку, роздумів, особливо ранками або ввечері, коли менше шуму. Локація дуже популярна у закоханих через свою романтичну атмосферу. Багато лавок, дерева створюють тінь, зелень забезпечує природний комфорт. Люди приходять із дітьми, іноді для фотосесій чи просто посидіти.
Парк Незалежності
Він розташований просто в центрі міста, поряд зі стадіоном «Ворскла» і є однією з головних зелених зон цього району. Його територія охоплює частину Майдану Незалежності, де колись була Сінна площа − місце для ярмарків і міських зібрань. Згодом ця ділянка перетворилася на зону відпочинку, а після зведення стадіону у 1950-х роках почала набувати сучасного вигляду.
Сьогодні парк Незалежності – це доглянутий міський простір з алеями, лавками, дитячими майданчиками та ліхтарями, що створюють затишну атмосферу навіть увечері. Завдяки близькості до стадіону, центральних вулиць і університетів, парк постійно наповнений людьми – тут прогулюються студенти, молоді родини, відпочивають містяни після роботи або тренувань.
Парк має охайний вигляд і вигідно вирізняється серед інших міських зон. Його особливість полягає не лише у зручному розташуванні, а й у назві – «Незалежності». Вона надає простору символічного змісту, нагадуючи про українську державність і сучасну ідентичність міста. Під час свят тут часто проводять урочисті заходи, концерти або патріотичні акції, а у звичайні дні це спокійне місце для прогулянок і короткого перепочинку в самому серці Полтави.
Сквер Матері і дитини
Це відносно невеликий парк, що знаходиться поруч з ОЦЕВУМом (Полтавський обласний центр естетичного виховання учнівської молоді) та однойменною зупинкою громадського транспорту. Ще донедавна місце було досить занедбаним та без вуличного освітлення, тому в темний час доби воно виглядало небезпечно. Лавки були старого зразка і від багатьох з них залишилися лише бетонні квадратні основи.
Сьогодні це прекрасне місце для прогулянок на свіжому повітрі. Назва дуже доречна, адже тут завжди багато матусь з дітьми. Це пов’язано з тим, що у парку досить великий дитячий майданчик з гірками, гойдалками, руколазами та іншим. Вистачає тут і лавок.
Доріжки вимощені гранітною бруківкою. Навіть в дощову погоду тут немає води та чисто. У вечірній час зараз він підсвічується вуличними ліхтарями, тому влітку дітвора нерідко грається в ньому аж до пізнього вечора.
Дерев не так багато, але вони є, а також щовесни висаджуються нові деревця. Поруч є кілька магазинів, що дуже зручно, адже можна взяти якийсь освіжаючий напій чи морозиво, або ж каву, щоб прогулянка була ще приємнішою.
Парк імені Івана Петровича Котляревського
Його площа становить близько п’яти гектарів, і він розкинувся неподалік від центральної частини міста, між вулицями Європейською, Раїси Кириченко та Остапа Вишні. Це місце має особливу атмосферу − спокійну, але водночас наповнену глибокими символами, адже саме тут знаходиться могила засновника нової української літератури, автора «Енеїди» − Івана Котляревського.
Історія парку бере початок у 1936 році, коли його заклали на місці старого міського кладовища, яке з часом опинилося майже в самому центрі Полтави. Саме тому територія від самого початку мала певну урочистість і тишу. У 1970 році парк офіційно отримав статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Відтоді він став не просто зоною відпочинку, а й місцем збереження історичної пам’яті міста.
Центральною точкою парку є могила Івана Котляревського − людини, ім’я якої невід’ємно пов’язане з українською культурою. У новітній час тут з’явилася ще одна важлива локація − Алея пам’яті полеглих захисників України з інтерактивною стелою, на якій розміщено портрети та дані про загиблих воїнів. Поруч висаджено дубову алею − символ мужності, стійкості та вічності.
Підсумок
Таким чином, Полтаву не просто так часто називають «зеленою перлиною». Зелені тут і справді вистачає. Достатньо глянути кілька панорамних фото, або ж ознайомитися з фото- відео з квадрокоптера. Якщо вам якось доведеться побувати у цьому містечку, то радимо погуляти місцевими скверами/парками. Це подарує незабутні враження.
Ukrainian 